завіз — Орфоепічний словник української мови

завіз — заві́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
завіз — -возу, ч. 1》 чого. Те саме, що завезення. 2》 Якась кількість чого-небудь, що завозиться кудись. Великий тлумачний словник сучасної мови
завіз — Заві́з, -во́зу, -зові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
завіз — ЗАВІ́З, во́зу, ч. 1. чого. Те само, що заве́зення. В результаті [спалювання сірки замість колчедану] більш як у два рази скоротиться завіз сировини на завод, знизиться вартість її перевезень (Наука.., 6, 1959, 24); Завіз пального в радгоспи. Словник української мови в 11 томах
завіз — Завіз, -возу м. Привозъ, подвозъ зерна на мельницу; также подводы, привезшія зерно, и тѣснота, ими производимая. Вперше бачу, щоб такий завіз був. Н. Вол. Словник української мови Грінченка