завікувати

Завікува́ти, -ку́ю, -єш

гл. Остаться навѣки, навсегда, закончить жизнь. Не вернусь уже на свої краї, тут уже десь завікую. В покритках мабуть вона й завікує. Харьк.

Значення в інших словниках

1. завікувати — ЗАВІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Залишитися жити де-небудь назавжди, до кінця життя. Не вернусь уже на свої краї, тут уже десь завікую (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах