завікувати
ЗАВІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм.
Залишитися жити де-небудь назавжди, до кінця життя.
Не вернусь уже на свої краї, тут уже десь завікую (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)ЗАВІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм.
Залишитися жити де-небудь назавжди, до кінця життя.
Не вернусь уже на свої краї, тут уже десь завікую (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)