Словник української мови у 20 томах

завіконня

ЗАВІКО́ННЯ, я, с.

Простір за вікном, вікнами.

Завіконня вщерть залите сонячним промінням, на деревах бубнявіли листочками дерева, діти весело щебетали, гойдаючись на гойдалках (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. завіконня — завіко́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови