Орфографічний словник української мови

завіконня

завіко́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. завіконня — ЗАВІКО́ННЯ, я, с. Простір за вікном, вікнами. Завіконня вщерть залите сонячним промінням, на деревах бубнявіли листочками дерева, діти весело щебетали, гойдаючись на гойдалках (із журн.).  Словник української мови у 20 томах