Словник української мови Грінченка

заголювати

Заголювати, -люю, -єш

сов. в. заголити, -лю, -лиш, гл.

1) Обнажать, обнажить.

2) Забривать, забрить. ...сина в салдати позаторік заголили. Шевч. 479.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. заголювати — заго́лювати 1 дієслово недоконаного виду відкривати частину тіла, знімаючи, піднімаючи одяг заго́лювати 2 дієслово недоконаного виду голячи, зрізати під корінь  Орфографічний словник української мови
  2. заголювати — I -юю, -юєш, недок., заголити, -олю, -олиш, док., перех., розм. Відкривати частину тіла, знімаючи, піднімаючи або закочуючи одяг. II -юю, -юєш, недок., заголити, -олю, -олиш, док., перех. Голячи, зрізувати, знімати під корінь бритвою волосся.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заголювати — ЗАГО́ЛЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ЗАГОЛИ́ТИ, олю́, о́лиш док., перех., озм. Відкривати частину тіла, знімаючи, піднімаючи або закочуючи одяг.  Словник української мови в 11 томах