Орфографічний словник української мови

заголювати

заго́лювати 1

дієслово недоконаного виду

відкривати частину тіла, знімаючи, піднімаючи одяг

заго́лювати 2

дієслово недоконаного виду

голячи, зрізати під корінь

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. заголювати — I -юю, -юєш, недок., заголити, -олю, -олиш, док., перех., розм. Відкривати частину тіла, знімаючи, піднімаючи або закочуючи одяг. II -юю, -юєш, недок., заголити, -олю, -олиш, док., перех. Голячи, зрізувати, знімати під корінь бритвою волосся.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заголювати — ЗАГО́ЛЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ЗАГОЛИ́ТИ, олю́, о́лиш док., перех., озм. Відкривати частину тіла, знімаючи, піднімаючи або закочуючи одяг.  Словник української мови в 11 томах
  3. заголювати — Заголювати, -люю, -єш сов. в. заголити, -лю, -лиш, гл. 1) Обнажать, обнажить. 2) Забривать, забрить. ...сина в салдати позаторік заголили. Шевч. 479.  Словник української мови Грінченка