задублювати

Задублювати, -люю, -єш

сов. в. задуби́ти, -блю́, -биш, гл.

1) Выдѣлывать, выдѣлать, выдубить (кожу). Гол. Од. 66.

2) О животныхъ: поднимать, поднять вверхъ хвостъ. Задубили коні хвости. О людяхъ: поднимать, поднять одежду, обнаживъ нижнюю часть тіла.

Значення в інших словниках

1. задублювати — заду́блювати дієслово недоконаного виду обробляти вимочуванням задублюва́ти дієслово доконаного виду зробити дубль  Орфографічний словник української мови
2. задублювати — -юю, -юєш, задубляти, -яю, -яєш, док., перех., спец. Паралельно встановити аналогічний пристрій, зробити дублювання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. задублювати — ЗАДУ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАДУБИ́ТИ, дублю́, ду́биш; мн. ду́блять; док., що. 1. спец. Дубити (у 1 знач.). Сукна з вовни натурального чорного кольору з часом руділи, тому їх задублювали (з наук. літ.); * Образно.  Словник української мови у 20 томах