задувати
Задува́ти, -ва́ю, -єш
сов. в. задути, -дму, ме́ш, гл. Задувать, задуть. На ніч стануть світло задувати. Макс. (1834), 158.
Словник української мови ГрінченкаЗадува́ти, -ва́ю, -єш
сов. в. задути, -дму, ме́ш, гл. Задувать, задуть. На ніч стануть світло задувати. Макс. (1834), 158.
Словник української мови Грінченка