зажевріти

Зажевріти, -рію, -єш

гл. Заалѣть, разгорѣться. Але ж оце чого, як тілько сонечко зажевріє, то по всякому дереву і по всякій билині роса і виступає. Рудч. Ск. І. 138.

Значення в інших словниках

1. зажевріти — заже́вріти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зажевріти — -іє, док. 1》 Почати жевріти, горіти, тліти без полум'я. 2》 Почати сяяти, виблискувати неяскравим світлом. || перен. Засяяти, заблищати, виражаючи якісь почуття (про очі). 3》 перен. Заясніти, зачервоніти від сонячного і т. ін. світла.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зажевріти — Заже́вріти, -рію, -рієш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. зажевріти — ЗАЖЕ́ВРІТИ, іє, док. 1. Почати жевріти, горіти, тліти без полум’я. *Образно. Яскраві спалахи вечірньої зорі, здавалося, підпалили ліс, і він.. зажеврів велетенським вогнищем (Грим., Незакінч.  Словник української мови в 11 томах