зажевріти

заже́вріти

-іє, док.

1》 Почати жевріти, горіти, тліти без полум'я.

2》 Почати сяяти, виблискувати неяскравим світлом.

|| перен. Засяяти, заблищати, виражаючи якісь почуття (про очі).

3》 перен. Заясніти, зачервоніти від сонячного і т. ін. світла.

|| Вирізнитися червоним кольором.

4》 перен. Непомітно з'явитися, виникнути (про думки, почуття і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. зажевріти — заже́вріти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зажевріти — Заже́вріти, -рію, -рієш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. зажевріти — ЗАЖЕ́ВРІТИ, іє, док. 1. Почати жевріти, горіти, тліти без полум’я. *Образно. Яскраві спалахи вечірньої зорі, здавалося, підпалили ліс, і він.. зажеврів велетенським вогнищем (Грим., Незакінч.  Словник української мови в 11 томах
4. зажевріти — Зажевріти, -рію, -єш гл. Заалѣть, разгорѣться. Але ж оце чого, як тілько сонечко зажевріє, то по всякому дереву і по всякій билині роса і виступає. Рудч. Ск. І. 138.  Словник української мови Грінченка