зазубень

Зазубень, -бня

м.

1) Тупикъ, глухой заулокъ, изъ котораго нѣтъ выхода. Леб. у.

2) = зазубець.

Значення в інших словниках

1. зазубень — за́зу́бень іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. зазубень — див. щербина  Словник синонімів Вусика
3. зазубень — Зазублина, щербина; (гори) зубець; Д. сліпий завулок, глухий кут.  Словник синонімів Караванського
4. зазубень — -бня, ч. 1》 Те саме, що зазублина. 2》 Частина чого-небудь, що видається наперед відносно вертикальної поверхні. 3》 Зубець (у контурах, обрисах). 4》 діал. Тупик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. зазубень — ЩЕРБИ́НА (заглибина, виїмка на чому-небудь), ЗАЗУ́БЛИНА, ЗА́ЗУБЕНЬ, ВИЗУБЕНЬ, ЩЕ́РБА діал. Вдалині.. понуро чорніють щербини в останках тисячолітнього замку (О.  Словник синонімів української мови
6. зазубень — За́зубень, -бня, -бневі; -зубні, -бнів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. зазубень — ЗАЗУ́БЕНЬ, бня, ч. 1. Те саме, що зазу́блина. Берези в березні навдивовижу білі. Стікає сік по зазубнях кори (Дмит., В обіймах.., 1958, 35). 2. Частина чого-небудь, що видається наперед по відношенню до вертикальної поверхні.  Словник української мови в 11 томах