зазубець

Зазубець, -бця

м. Зазубрина; острый косой зубець для зацѣпы — на крючкахъ удочекъ, на баграхъ и пр. Шух. І. 223, 226.

Значення в інших словниках

1. зазубець — -бця, ч., зах. Гострий гачок для чіпляння.  Великий тлумачний словник сучасної мови