Словник української мови Грінченка

зазубити

Зазубити

см. зазублювати.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. зазубити — зазуби́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. зазубити — див. зазублювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зазубити — ЗАЗУБИ́ТИ див. зазу́блювати.  Словник української мови в 11 томах