зазубець за́зубець -бця, ч., зах. Гострий гачок для чіпляння. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках зазубець — Зазубець, -бця м. Зазубрина; острый косой зубець для зацѣпы — на крючкахъ удочекъ, на баграхъ и пр. Шух. І. 223, 226. Словник української мови Грінченка