зайда

Зайда, -ди

об.

1) Захожій человѣкъ. Желех.

2) Родъ большого мѣшка? Широкий великий міх і довгий, на кроснах. Вх. Лем. 415. ум. зайдочка.

Значення в інших словниках

1. зайда — за́йда іменник чоловічого або жіночого роду, істота чужинець розм.  Орфографічний словник української мови
2. зайда — див. волоцюга; ворог; подорожній  Словник синонімів Вусика
3. зайда — Заброда, заволока, приблуда, заблуда, приплентач; пор. ОКУПАНТ.  Словник синонімів Караванського
4. зайда — [зайда] -дие, д. і м. -д'і, ч. і ж.  Орфоепічний словник української мови
5. зайда — -и, ч. і ж., розм. Людина, яка прибула, прийшла звідки-небудь, нетутешня. || зневажл. Чужоземний загарбник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. зайда — ПРИБЛУ́ДА розм. (зайшла, немісцева людина, що випадково опинилася де-небудь, пристала до когось), ЗА́ЙДА розм., ЗАХО́ЖИЙ (ЗАХО́ЖА ж.) розм., ПРИПЛЕ́НТАЧ розм., ЗАБЛУ́ДА зневажл., ЗАБРО́ДА зневажл., ЗАВОЛО́КА перев. зневажл., ПРИБЛУ́ДЬКО зневажл.  Словник синонімів української мови
7. зайда — ЗА́ЙДА, и, ч. і ж., розм. Людина, яка прибула, прийшла звідки-небудь, не тутешня. — Я так і думав, що ви тут в Києві зайда, бо тут прохачі під монастирями теж усе приходьки (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах