заклопотати

Заклопота́ти, -чу́, -чеш

гл. Причинить много заботъ, хлопотъ. Бо свекруха й лепетуха, сварливая голова, вона ж мене заклопоче, — я ж дівчина молода. Чуб. V. 535.

Значення в інших словниках

1. заклопотати — заклопота́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. заклопотати — -очу, -очеш, док., перех. Завдати багато клопоту, роботи кому-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. заклопотати — ЗАКЛОПОТА́ТИ, очу́, о́чеш, док., перех. Завдати багато клопоту, роботи кому-небудь. Бо свекруха й лепетуха, сварливая голова, Вона ж мене заклопоче — я ж дівчина молода (Чуб., V, 1874, 535); Чіпці тепер не до того.  Словник української мови в 11 томах