заклопотатися

Заклопота́тися, -чу́ся, -чешся

гл. Быть въ хлопотахъ, заботахъ. Ей, зажуриться заклопочеться Хмельницького старая голова, що при йому ні сотників, ні полковників нема. Дума. Вмер в їх хазяїн, — дівчина трохи заклопоталася, поки його поховали. МВ. ІІ. 196.

Значення в інших словниках

1. заклопотатися — заклопота́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. заклопотатися — -очуся, -очешся, док. 1》 Почати клопотатися, поратися коло чого-небудь. || Поринути повністю в клопоти, турботи. 2》 чим і без додатка. Занепокоїтися, стурбуватися чим-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. заклопотатися — ЗАКЛОПОТА́ТИСЯ, очу́ся, о́чешся, док. 1. Почати клопотатися, поратися коло чого-небудь. Пилипко, як тільки знову заклопоталася мати, вже й з хати махнув (Мирний, IV, 1955, 288); Пріська скочила зразу з лави, утерла сльози і заклопоталася біля самовара (Л.  Словник української мови в 11 томах