закляклий

Закля́клий, -а, -е

Окоченѣлый, окостенѣлый. Навіщо те тепло, оте ясне сонечко, коли воно вже не гріє... закляклого серця. Мир. Пов. II. 41.

Значення в інших словниках

1. закляклий — закля́клий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. закляклий — див. приголомшений  Словник синонімів Вусика
3. закляклий — Задубілий, закоцюблий, замерзлий, затерплий, застиглий, задублий, заціпенілий, заколілий, завмерлий, окляклий; У ФР. мертвий <н. заклякле тіло>.  Словник синонімів Караванського
4. закляклий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до заклякнути, заклякти. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. закляклий — НЕРУХО́МИЙ (який не рухається, лишається в тому самому положенні), НЕПОРУ́ШНИЙ, НЕЗРУ́ШНИЙ рідше, НЕДВИЖИ́МИЙ рідше, НЕДВИ́ЖНИЙ рідше, ЗАВМЕ́РЛИЙ підсил., ЗАСТИ́ГЛИЙ підсил., МЕ́РТВИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
6. закляклий — ЗАКЛЯ́КЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до закля́кнути, закля́кти. Вітер задував вогонь, а подерте лахміття не захищає закляклого від холоду тіла (Тулуб, Людолови, І, 1957, 187); Гутман вилуплює п’яні очі на закляклого від здивування й огиди офіцера (Кол.  Словник української мови в 11 томах