заколоти
Заколо́ти, -лю́, -леш
гл.
1) Заколоть. Занудило коло серця, закололо в боку. Шевч. 68. Злякався — аж у п'яти закололо. Ном. № 4386.
2) Заколоть, убить колющимь оружіемъ.
3) Зарѣзать (о свиньяхъ). Прийди, серце Миколю, поросятко заколю. Чуб. V. 11.
Словник української мови Грінченка