заколупити

Заколупи́ти, -плю́, -пиш

гл. Ковырнуть. Як глянули на його, то аж серце їх заколупило. ЗОЮР. І. 119.

Значення в інших словниках

1. заколупити — заколупи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. заколупити — -уплю, -упиш і заколупнути, -ну, -неш; мн. заколуплять; док., перех., діал. 1》 Колупнувши, відокремити. 2》 перен. Зачепити, розтривожити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. заколупити — ЗАКОЛУПИ́ТИ див. заколупну́ти.  Словник української мови в 11 томах