заколупити

заколупи́ти

-уплю, -упиш і заколупнути, -ну, -неш; мн. заколуплять; док., перех., діал.

1》 Колупнувши, відокремити.

2》 перен. Зачепити, розтривожити.

Значення в інших словниках

1. заколупити — заколупи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. заколупити — ЗАКОЛУПИ́ТИ див. заколупну́ти.  Словник української мови в 11 томах
3. заколупити — Заколупи́ти, -плю́, -пиш гл. Ковырнуть. Як глянули на його, то аж серце їх заколупило. ЗОЮР. І. 119.  Словник української мови Грінченка