закопилювати

Закопилювати, -люю, -єш

сов. в. закопилити, -лю, -лиш, гл.

1) Приподнимать, приподнять кверху, заворачивать, заворотить, отворотить (кверху). Вітер закопилив очерет на стрісі. Міусск. окр.

2) закопилити губу. Надуться, разсердиться; заважничать. Ном. № 5084. Хоче б то всміхнутись, та здержується, щоб невістка не закопилила губи. Кв. II. 177.

Значення в інших словниках

1. закопилювати — закопи́лювати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. закопилювати — -юю, -юєш, недок., закопилити, -лю, -лиш, док., перех., розм. Виставляти наперед, вип'ячувати (губу, губи), надаючи своєму обличчю презирливого або гордовитого виразу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. закопилювати — ВИПИНА́ТИ (напружуючи, надимаючи, виставляти що-небудь наперед), П'ЯСТИ́, ПНУ́ТИ, ВІДДИМА́ТИ, ВІДДУВА́ТИ, ВІДСТОВБУ́РЧУВАТИ, ВИТЯГА́ТИ рідше (також убік, назад); КОПИ́ЛИТИ розм., ЗАКОПИ́ЛЮВАТИ розм., ВІДКОПИ́ЛЮВАТИ розм., ВІДКВА́ШУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. закопилювати — ЗАКОПИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАКОПИ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех., розм. Виставляти наперед вип’ячувати (губу, губи), надаючи своєму обличчю презирливого або гордовитого виразу.  Словник української мови в 11 томах