закопилювати

ВИПИНА́ТИ (напружуючи, надимаючи, виставляти що-небудь наперед), П'ЯСТИ́, ПНУ́ТИ, ВІДДИМА́ТИ, ВІДДУВА́ТИ, ВІДСТОВБУ́РЧУВАТИ, ВИТЯГА́ТИ рідше (також убік, назад); КОПИ́ЛИТИ розм., ЗАКОПИ́ЛЮВАТИ розм., ВІДКОПИ́ЛЮВАТИ розм., ВІДКВА́ШУВАТИ розм., ШПИ́ЛИТИ розм. (звич. губи). — Док.: ви́пнути, ви́п'ясти, відду́ти, відстовбу́рчити, ви́тягти, ви́тягнути, закопи́лити, відкопи́лити, відква́сити. Він страшенно гордий своїми вчинками, випинає груди, хрустить пальцями (М. Коцюбинський); Пнути живіт; Губи пан віддув, Неначе був нерад тій вісті (І. Франко); Комар смачно приплюск до теплого виска (скроні) й червонів задоволено, відстовбурчивши дві задні ноги (І. Ле); — Цип, цип, цип... — витягала губи Марія і тулила до рожевої шиї жовтий пушок (М. Коцюбинський); (Сидір Свиридович:) Я до неї і звідтіль, і звідсіль, а вона тільки було спідню губу копилить (І. Нечуй-Левицький); Дівчина одразу поважніє, закопилює губки (В. Кучер); Люба кумедно відкопилила губи (М. Стельмах); Спустив носа, як індик, губу відквасив.. та й сидить (А. Свидницький).

Значення в інших словниках

1. закопилювати — закопи́лювати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. закопилювати — -юю, -юєш, недок., закопилити, -лю, -лиш, док., перех., розм. Виставляти наперед, вип'ячувати (губу, губи), надаючи своєму обличчю презирливого або гордовитого виразу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. закопилювати — ЗАКОПИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАКОПИ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех., розм. Виставляти наперед вип’ячувати (губу, губи), надаючи своєму обличчю презирливого або гордовитого виразу.  Словник української мови в 11 томах
4. закопилювати — Закопилювати, -люю, -єш сов. в. закопилити, -лю, -лиш, гл. 1) Приподнимать, приподнять кверху, заворачивать, заворотить, отворотить (кверху). Вітер закопилив очерет на стрісі. Міусск. окр. 2) закопилити губу. Надуться, разсердиться; заважничать. Ном.  Словник української мови Грінченка