закопотіти

Закопоті́ти, -чу́, -ти́ш

гл.

1) О дѣтяхъ: побѣжать мелкими шажками.

2) О лошадяхъ: побѣжать съ быстрымъ топотомъ. Закопотіли коні. К. ЧР. 154. Ущухло поле. Тільки коні закопотіли там то там. Греб. 343.

Значення в інших словниках

1. закопотіти — закопоті́ти дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. закопотіти — -очу, -отиш, док., діал. Почати копотіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. закопотіти — ЗАКОПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док., діал. Почати копотіти; затупотіти. Галя собі повернулася, скочила в двір, защепнула хвіртку і — тільки чутно — закапотіла двором (Мирний, II, 1954, 142); Ущухло поле. Тільки коні Закопотіли там то там (Греб., І, 1957, 109).  Словник української мови в 11 томах