закопотіти
ЗАКОПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док., діал. Почати копотіти; затупотіти.
Галя собі повернулася, скочила в двір, защепнула хвіртку і — тільки чутно — закапотіла двором (Мирний, II, 1954, 142);
Ущухло поле. Тільки коні Закопотіли там то там (Греб., І, 1957, 109).
Словник української мови (СУМ-11)