замет
Заме́т, -ту
м.
1) Сугробъ, заносъ снѣжный. Через пеньки, заметами біжить, ледве дише. Шевч. 88.
2) Плоскія, горизонтально лежащія бревна, которыя обоими концами вставляются в ґари двухъ столбовъ, составляя такимъ образомъ часть стѣны. Кіевск. и Подольск. г.
3) в-замет. Подрядъ. Питались всяких знахурок, так зрадниці в — замет брехали і тільки боки напихали, та заливались од чарок. Мкр. Г. 11.
Словник української мови Грінченка