замішання —
заміша́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
замішання —
див. КОНФУЗ.
Словник синонімів Караванського
замішання —
-я, с. 1》 Стан збентеження, зніяковілості. 2》 Загальна розгубленість, раптове безладдя; сум'яття.
Великий тлумачний словник сучасної мови
замішання —
1. збентежа, зніяка, ніяковість, розгуба, розгубленість 2. це тіста з.
Словник чужослів Павло Штепа
замішання —
замішання стан збентеження, відчуття ніяковості (ст): Я така втомлена, і може, я сама хвора, – так що в тім цілім замішанні справді не мала коли написати листа (Лисяк)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
замішання —
ЗАМІША́ННЯ (загальна розгубленість, раптове безладдя), СУМ'ЯТТЯ́, ЗАМІ́ШКА розм., ЗАМІШАНИ́НА діал. В лавах ворога сталося замішання (П.
Словник синонімів української мови
замішання —
ЗАМІША́ННЯ, я, с. 1. Стан збентеження, зніяковілості. Замішання її минуло, і боязкості вже не було (Вовчок, Вибр., 1937, 102); Угорець поклав свою елегантну паличку, погладив борідку і, намагаючись приховати замішання, бадьоро взявся за сокиру (Гончар...
Словник української мови в 11 томах