Запара —
Запа́ра прізвище
Орфографічний словник української мови
запара —
-и, ж. Рідке тісто, виготовлене запарюванням борошна гарячим молоком чи водою і потім заправлене дріжджами, що використовується для замісу дріжджового тіста.
Великий тлумачний словник сучасної мови
запара —
И, ж. 1. Напружена ситуація. Може, він повне гальмо і навіть не впізнає мене, що тоді робити, теж питати його, як справи? Запара... (С. Жадан). ◇ Повна запара; конкретна запара — велике напруження, брак часу. 2. Втома, виснаження.
Словник сучасного українського сленгу
запара —
ЗАПА́РА (рідке тісто, що служить основою для дріжджового тіста), ОПА́РА, РО́ЗЧИНА (РО́ЩИНА розм.), ЗАПА́РКА розм., ЦІД діал. Пахло (в хаті) свіжим духом житньої соломи і не то хмелем, не то запарою для тіста (Григорій Тютюнник)...
Словник синонімів української мови
запара —
ЗАПА́РА, и, ж. Рідке тісто, виготовлене запарюванням борошна гарячим молоком чи водою і потім заправлене дріжджами, що використовується для замісу дріжджового тіста. В хаті зробилося темно, пахло свіжим духом житньої соломи і не то хмелем, не то запарою для тіста (Тют., Вир, 1964, 166).
Словник української мови в 11 томах