запара

ЗАПА́РА, и, ж. Рідке тісто, виготовлене запарюванням борошна гарячим молоком чи водою і потім заправлене дріжджами, що використовується для замісу дріжджового тіста.

В хаті зробилося темно, пахло свіжим духом житньої соломи і не то хмелем, не то запарою для тіста (Тют., Вир, 1964, 166).

Значення в інших словниках

1. Запара — Запа́ра прізвище  Орфографічний словник української мови
2. запара — -и, ж. Рідке тісто, виготовлене запарюванням борошна гарячим молоком чи водою і потім заправлене дріжджами, що використовується для замісу дріжджового тіста.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. запара — И, ж. 1. Напружена ситуація. Може, він повне гальмо і навіть не впізнає мене, що тоді робити, теж питати його, як справи? Запара... (С. Жадан). ◇ Повна запара; конкретна запара — велике напруження, брак часу. 2. Втома, виснаження.  Словник сучасного українського сленгу
4. запара — ЗАПА́РА (рідке тісто, що служить основою для дріжджового тіста), ОПА́РА, РО́ЗЧИНА (РО́ЩИНА розм.), ЗАПА́РКА розм., ЦІД діал. Пахло (в хаті) свіжим духом житньої соломи і не то хмелем, не то запарою для тіста (Григорій Тютюнник)...  Словник синонімів української мови
5. запара — Запара, -ри ж. Опара. Полт. ум. запарка.  Словник української мови Грінченка