запищати

Запищати, -щу, -щи́ш

гл. Запищать. Як запищить, як завищить! та й побігла в ліс. Рудч. Ск. II. 20.

Значення в інших словниках

1. запищати — запища́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. запищати — -щу, -щиш, док. Почати пищати, видавати писк. || Почати кричати тонким голосом. || Почати говорити тонким, пронизливим голосом. || Почати утворювати тонкі пронизливі звуки (про предмети).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. запищати — ЗАПИЩА́ТИ, щу́, щи́ш, док. Почати пищати, видавати писк. Помітивши мене, миша-мати раптом неспокійно запищала, і мишенята вмить сховались у своєму гнізді (Коп., Як вони.., 1961, 43); Клоун з носом-морковкою вихопив пищик і запищав (Донч.  Словник української мови в 11 томах