запищати

запища́ти

-щу, -щиш, док.

Почати пищати, видавати писк.

|| Почати кричати тонким голосом.

|| Почати говорити тонким, пронизливим голосом.

|| Почати утворювати тонкі пронизливі звуки (про предмети).

Значення в інших словниках

1. запищати — запища́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. запищати — ЗАПИЩА́ТИ, щу́, щи́ш, док. Почати пищати, видавати писк. Помітивши мене, миша-мати раптом неспокійно запищала, і мишенята вмить сховались у своєму гнізді (Коп., Як вони.., 1961, 43); Клоун з носом-морковкою вихопив пищик і запищав (Донч.  Словник української мови в 11 томах
3. запищати — Запищати, -щу, -щи́ш гл. Запищать. Як запищить, як завищить! та й побігла в ліс. Рудч. Ск. II. 20.  Словник української мови Грінченка