запоратися

Запо́ратися, -раюся, -єшся

гл. Засуетиться, захлопотаться. Запоралася коло печі, що й не вгледіла, як собака м'ясо вхопила.

Значення в інших словниках

1. запоратися — -аюся, -аєшся, док., розм. 1》 Почати поратися. 2》 з інфін. Почати що-небудь робити. 3》 Пораючись, цілком поринути в роботу; заклопотатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. запоратися — запо́ратися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
3. запоратися — ЗАПО́РАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. 1. Почати поратися. Коли за Тоською ляпнули двері, Кесар жваво запорався у квартирі (Збан., Курил. о-ви, 1963, 33). 2. з інфін. Почати що-небудь робити.  Словник української мови в 11 томах