Великий тлумачний словник сучасної мови

запоратися

запо́ратися

-аюся, -аєшся, док., розм.

1》 Почати поратися.

2》 з інфін. Почати що-небудь робити.

3》 Пораючись, цілком поринути в роботу; заклопотатися.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. запоратися — запо́ратися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. запоратися — ЗАПО́РАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. 1. Почати поратися. Коли за Тоською ляпнули двері, Кесар жваво запорався у квартирі (Збан., Курил. о-ви, 1963, 33). 2. з інфін. Почати що-небудь робити.  Словник української мови в 11 томах
  3. запоратися — Запо́ратися, -раюся, -єшся гл. Засуетиться, захлопотаться. Запоралася коло печі, що й не вгледіла, як собака м'ясо вхопила.  Словник української мови Грінченка