запір
Запір, -по́ру
м.
1) Запоръ (у двери и пр.).
2) Задержка, преграда. Вчинився запір на ріці. Вх. Зн. 20.
3) Рулевая часть байдака. Черк. у.
4) Проклятіе, бранное слово. Вх. Лем. 416.
Словник української мови ГрінченкаЗапір, -по́ру
м.
1) Запоръ (у двери и пр.).
2) Задержка, преграда. Вчинився запір на ріці. Вх. Зн. 20.
3) Рулевая часть байдака. Черк. у.
4) Проклятіе, бранное слово. Вх. Лем. 416.
Словник української мови Грінченка