Значення в інших словниках
-
запір —
-пору, ч. Пристрій для запирання, замикання чогось. Двері на запорі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
запір —
запі́р іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
запір —
ЗАМО́К (пристрій для замикання дверей), ЗАПІ́Р рідше, ЗА́ПІРКА рідко; КОЛО́ДКА діал. (висячий замок). Він замкнув зовнішні двері на важкий залізний засув з висячим замком як московський калач завбільшки, забрав ключ (З.
Словник синонімів української мови
-
запір —
ЗАПІ́Р, по́ру, ч. Пристрій для запирання, замикання чогось. Відсувайся, запір: Із’їжджайте на двір, Мої милії, ріднії гості! (Бор., Тв., 1957, 125); Я мовчу і чомусь уважно розглядаю пломбу, що висить на вагонному запорі (Кол., На фронті.., 1959, 98).
Словник української мови в 11 томах
-
запір —
Запір, -по́ру м. 1) Запоръ (у двери и пр.). 2) Задержка, преграда. Вчинився запір на ріці. Вх. Зн. 20. 3) Рулевая часть байдака. Черк. у. 4) Проклятіе, бранное слово. Вх. Лем. 416.
Словник української мови Грінченка