запір

див. запор

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запір — -пору, ч. Пристрій для запирання, замикання чогось. Двері на запорі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. запір — запі́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. запір — ЗАМО́К (пристрій для замикання дверей), ЗАПІ́Р рідше, ЗА́ПІРКА рідко; КОЛО́ДКА діал. (висячий замок). Він замкнув зовнішні двері на важкий залізний засув з висячим замком як московський калач завбільшки, забрав ключ (З. Словник синонімів української мови
  4. запір — ЗАПІ́Р, по́ру, ч. Пристрій для запирання, замикання чогось. Відсувайся, запір: Із’їжджайте на двір, Мої милії, ріднії гості! (Бор., Тв., 1957, 125); Я мовчу і чомусь уважно розглядаю пломбу, що висить на вагонному запорі (Кол., На фронті.., 1959, 98). Словник української мови в 11 томах
  5. запір — Запір, -по́ру м. 1) Запоръ (у двери и пр.). 2) Задержка, преграда. Вчинився запір на ріці. Вх. Зн. 20. 3) Рулевая часть байдака. Черк. у. 4) Проклятіе, бранное слово. Вх. Лем. 416. Словник української мови Грінченка