заробляти
Заробля́ти, -ля́ю, -єш
сов. в. зароби́ти, -блю́, -биш, гл.
1) Зарабатывать, заработать. МВ. ІІ. 7. Тиждень козак заробляє, за один день пропиває. Макс. Що заробила? — Кусок сала. Чуб. III. 108.
2) Заслуживать, заслужить. А хто мене поцілує, заробить спасіння. Чуб. V. 9.
3) Задѣлывать, задѣлать. Кінці основи, що були прив'язані до куснів полотна у воротил, не можуть бути зароблені, вони полишаються яко тороки. Шух. І. 259.
4) Опачкивать, опачкать. Заробиш, сорочку ззаду! Лебед. у.
Словник української мови Грінченка