1. Словник української мови Грінченка

заробляти

Заробля́ти, -ля́ю, -єш

сов. в. зароби́ти, -блю́, -биш, гл.

1) Зарабатывать, заработать. МВ. ІІ. 7. Тиждень козак заробляє, за один день пропиває. Макс. Що заробила? — Кусок сала. Чуб. III. 108.

2) Заслуживать, заслужить. А хто мене поцілує, заробить спасіння. Чуб. V. 9.

3) Задѣлывать, задѣлать. Кінці основи, що були прив'язані до куснів полотна у воротил, не можуть бути зароблені, вони полишаються яко тороки. Шух. І. 259.

4) Опачкивать, опачкать. Заробиш, сорочку ззаду! Лебед. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заробляти — Мати заробіток, запрацьовувати, (самостійно) іти на свій хліб, (за вік) дороблятися; (на боці) підробляти, халтурити; (кару) заслужувати чого; ЖМ. мати зиск, багатіти; док. ЗАРОБИТИ, (важко) загорювати, з. випрацювати. Словник синонімів Караванського
  2. заробляти — див. дбати Словник синонімів Вусика
  3. заробляти — -яю, -яєш, недок., заробити, -роблю, -робиш; мн. зароблять; док. 1》 перех. і рідко неперех. Працюючи, набувати права на одержання плати або одержувати плату за виконувану роботу. || Здобувати що-небудь завдяки праці. || на кого – що. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. заробляти — заробля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  5. заробляти — ЗАРОБЛЯ́ТИ (мати право або домовленість на плату за виконану роботу), УРОБЛЯ́ТИ (ВРОБЛЯ́ТИ) розм., ЗАПРАЦЬО́ВУВАТИ рідко; ПРИРОБЛЯ́ТИ (ПРИРО́БЛЮВАТИ), ПІДРОБЛЯ́ТИ (ПІДРО́БЛЮВАТИ) (додатково, понад основний заробіток); ОТРИ́МУВАТИ, ОДЕ́РЖУВАТИ... Словник синонімів української мови
  6. заробляти — Заробля́ти, -бля́ю, -бля́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. заробляти — ЗАРОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗАРОБИ́ТИ, роблю́, ро́биш; мн. заро́блять; док. 1. перех. і рідко неперех. Працюючи, набувати права на одержання плати або одержувати плату за виконувану роботу. По копійці заробляла, Копу назбирала. Словник української мови в 11 томах