1. Великий тлумачний словник сучасної мови

заробляти

заробля́ти

-яю, -яєш, недок., заробити, -роблю, -робиш; мн. зароблять; док.

1》 перех. і рідко неперех. Працюючи, набувати права на одержання плати або одержувати плату за виконувану роботу.

|| Здобувати що-небудь завдяки праці.

|| на кого – що. Працювати з метою забезпечення кого-небудь або придбання чогось.

|| на що чим. Виконувати певну роботу для одержання плати на які-небудь потреби.

2》 перех., перен., розм. Заслужувати що-небудь своїми вчинками, поведінкою, діяльністю.

|| Діставати яке-небудь покарання за свої вчинки.

3》 перех., на чому і без додатка, розм. Мати якийсь зиск, вигоду внаслідок певних дій, продажу, спекуляції і т. ін.; наживатися.

4》 перех., с. г. Посіяне насіння, розтрушене добриво загортати землею за допомогою певного знаряддя.

5》 перех., розм. Те саме, що забруднювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заробляти — Мати заробіток, запрацьовувати, (самостійно) іти на свій хліб, (за вік) дороблятися; (на боці) підробляти, халтурити; (кару) заслужувати чого; ЖМ. мати зиск, багатіти; док. ЗАРОБИТИ, (важко) загорювати, з. випрацювати. Словник синонімів Караванського
  2. заробляти — див. дбати Словник синонімів Вусика
  3. заробляти — заробля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. заробляти — ЗАРОБЛЯ́ТИ (мати право або домовленість на плату за виконану роботу), УРОБЛЯ́ТИ (ВРОБЛЯ́ТИ) розм., ЗАПРАЦЬО́ВУВАТИ рідко; ПРИРОБЛЯ́ТИ (ПРИРО́БЛЮВАТИ), ПІДРОБЛЯ́ТИ (ПІДРО́БЛЮВАТИ) (додатково, понад основний заробіток); ОТРИ́МУВАТИ, ОДЕ́РЖУВАТИ... Словник синонімів української мови
  5. заробляти — Заробля́ти, -бля́ю, -бля́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. заробляти — ЗАРОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗАРОБИ́ТИ, роблю́, ро́биш; мн. заро́блять; док. 1. перех. і рідко неперех. Працюючи, набувати права на одержання плати або одержувати плату за виконувану роботу. По копійці заробляла, Копу назбирала. Словник української мови в 11 томах
  7. заробляти — Заробля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. зароби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Зарабатывать, заработать. МВ. ІІ. 7. Тиждень козак заробляє, за один день пропиває. Макс. Що заробила? — Кусок сала. Чуб. III. 108. 2) Заслуживать, заслужить. Словник української мови Грінченка