заскрипіти

Заскрипіти, -плю́, -пи́ш

гл. Заскрипѣть. Заскрипіли ворітоньки, бо були заперті. Мет. 161.

Значення в інших словниках

1. заскрипіти — заскрипі́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. заскрипіти — -плю, -пиш; мн. заскриплять; док. 1》 Почати скрипіти, видавати скрипучі звуки; видати скрип. || чим. Утворити скрип чим-небудь. 2》 перен., розм. Заговорити неприємним, скрипучим голосом. 3》 перен., розм. Настати (про великі морози).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. заскрипіти — скрегота́ти (скреготі́ти, скри́гати, скрипі́ти і т. ін.) / заскрегота́ти (заскреготі́ти, скрегну́ти, скрегону́ти, скреготну́ти, скригну́ти, заскрипі́ти, скри́пнути і т. ін.) зуба́ми. Виявляти гнів, роздратування, невдоволення і т. ін.  Фразеологічний словник української мови
4. заскрипіти — ЗАСКРИПІ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. заскрипля́ть; док. 1. Почати скрипіти, видавати скрипучі звуки; видати скрип. Заскрипіли рано двері У великій хаті (Шевч., II, 1953, 130); Заскрипіли мости під важкими возами (Мур., Весілля.., 1949, 3); // чим.  Словник української мови в 11 томах