засуміти

Засумі́ти, -мі́ю, -єш

гл. Опечалиться. Засумів Ірод. Єв. Мт. XIV. 9. Іде сумний, понурий... Дивно так засумів. К. ЦН. 250.

Значення в інших словниках

1. засуміти — засумі́ти дієслово доконаного виду засумувати діал.  Орфографічний словник української мови
2. засуміти — -ію, -ієш, док., діал. Засумувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. засуміти — ЗАСУМІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., діал. Засумувати. — Літом одного тихого та гарного дня якось у мене було так тихо на серці.. Тоді я чогось була засуміла (Барв., Опов.., 1902, 380).  Словник української мови в 11 томах