засумувати

Засумува́ти, -му́ю, -єш

гл. Затосковать, загрустить. Старий Таволга часом тяжко, тяжко засумує. К. Орися. (ЗОЮР. II. 200).

Значення в інших словниках

1. засумувати — засумува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. засумувати — див. журитися  Словник синонімів Вусика
3. засумувати — -ую, -уєш, док., без додатка і за ким – чим. Почати сумувати; зажуритися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. засумувати — Засумува́ти, -му́ю, -му́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. засумувати — ЗАСУМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., без додатка і за ким — чим. Почати сумувати; зажуритися. Христя одно сиділа, понурившись. — Чого се наша доня засумувала так?...  Словник української мови в 11 томах