затвердити

Затверджувати, -джую, -єш

сов. в. затверди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Утверждать, утвердить.

Значення в інших словниках

1. затвердити — затве́рдити дієслово доконаного виду схвалити затверди́ти дієслово доконаного виду завчити  Орфографічний словник української мови
2. затвердити — I затв`ердитидив. затверджувати. II затверд`ити-джу, -диш, док., перех. 1》 Док. до твердити. Затвердити назубок. 2》 розм.Почати твердити, повторювати те саме.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. затвердити — ЗАТВЕРДИ́ТИ див. затве́рджувати².  Словник української мови у 20 томах
4. затвердити — СХВА́ЛЮВАТИ (вважати правильними, добрими які-небудь дії, вчинки, рішення і т. ін.), ПІДТРИ́МУВАТИ, ПРИЄ́ДНУВАТИСЯ до чого, ПРИЙМА́ТИ що (виявляти згоду з чим-небудь); ВІТА́ТИ (вважаючи правильним що-небудь, сприймати з радістю)...  Словник синонімів української мови
5. затвердити — Затверди́ти, -джу́, -ди́ш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. затвердити — ЗАТВЕ́РДИТИ див. затве́рджувати. ЗАТВЕРДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., перех. 1. Док. до тверди́ти. Певне не малий час минув, поки люди затвердили ті вигуки, навчилися розуміти їх (Мирний, V, 1955, 306).  Словник української мови в 11 томах