затвердити

ЗАТВЕ́РДИТИ див. затве́рджувати.

ЗАТВЕРДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., перех.

1. Док. до тверди́ти.

Певне не малий час минув, поки люди затвердили ті вигуки, навчилися розуміти їх (Мирний, V, 1955, 306).

◊ Затверди́ти, як свої́ п’ять па́льців — завчити, добре запам’ятати.

Я думав: що в тих москалях? аж воно одна тобі муштра… Так затвердив, — як свої п’ять пальців… (Мирний, II, 1954, 122);

Затверди́ти на зубо́к — вивчити напам’ять.

Всі складні проблеми людських стосунків, проблеми культури й мистецтва Кушнір намагався увібгати в кілька відомих.. істин, які він затвердив на зубок (Руд., Остання шабля, 1959, 547).

2. розм. Почати твердити, повторювати те саме.

— Затвердив благодарю, благодарю, як півень той кукуріку! кукуріку! (Мирний, І, 1954, 204).

Значення в інших словниках

1. затвердити — затве́рдити дієслово доконаного виду схвалити затверди́ти дієслово доконаного виду завчити  Орфографічний словник української мови
2. затвердити — I затв`ердитидив. затверджувати. II затверд`ити-джу, -диш, док., перех. 1》 Док. до твердити. Затвердити назубок. 2》 розм.Почати твердити, повторювати те саме.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. затвердити — ЗАТВЕРДИ́ТИ див. затве́рджувати².  Словник української мови у 20 томах
4. затвердити — СХВА́ЛЮВАТИ (вважати правильними, добрими які-небудь дії, вчинки, рішення і т. ін.), ПІДТРИ́МУВАТИ, ПРИЄ́ДНУВАТИСЯ до чого, ПРИЙМА́ТИ що (виявляти згоду з чим-небудь); ВІТА́ТИ (вважаючи правильним що-небудь, сприймати з радістю)...  Словник синонімів української мови
5. затвердити — Затверди́ти, -джу́, -ди́ш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. затвердити — Затверджувати, -джую, -єш сов. в. затверди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Утверждать, утвердить.  Словник української мови Грінченка