затопляти

Затопля́ти, -ля́ю, -єш

сов. в. затопити, -плю́, -пиш, гл.

1) Затоплять, затопить, потопить, утопить. Затоплю долю дрібними сльозами. Шевч. 77. Хвиля човен затопила. Гол. І. 184. Чи його вода затопила? Чуб.

2) Погружать, погрузить, вонзать, вонзить. Затопив йому ніж у серце.

3) — о́чі, погляд. Вперять, вперить, устремлять, устремить глаза, взоръ. В далеку даль затоплює зірниці. К. Іов. 90. Ти затопиш очі в очі. Рудан. І. 31.

4) Бить, ударить. Підскочив до його та як затопить у вухо. Св. Л. 288. Січовик справді хотів було затопить по гамалику. Стор. МПр. 7.

5) Затоплять затопить (въ печи). Затопила сирими дровами. Гол. І. 12. Затопила свою хату пізно. Мет. 90.

6) Закабаливать, закабалить. Затопила свою голову. О. 1862. І. 73. Ти мене, моя мати, за бурлаку затопила. О. 1861. X. 83. Молодим не женила, в вічну службу затопила. Чуб. V. 954.

Значення в інших словниках

1. затопляти — затопля́ти 1 дієслово недоконаного виду розпалювати затопля́ти 2 дієслово недоконаного виду покривати водою  Орфографічний словник української мови
2. затопляти — ЗАТОПЛЮВАТИ (водою) заливати, покривати; (вулицю людьми) П. заповнювати, загачувати; (світлом) переповнювати; (судно) топити, спускати на дно.  Словник синонімів Караванського
3. затопляти — I див. затоплювати I. II див. затоплювати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. затопляти — топи́ти / утопи́ти о́чі (по́гляд, зір) у чому, в що. Невідривно дивитися кудись, милуватися чимось. Дарма топлю очі в крайнебо блакитне, Усім воно ясне, ласкаве, привітне; ..  Фразеологічний словник української мови
5. затопляти — ЗАПА́ЛЮВАТИ (викликати горіння чого-небудь), ПІДПА́ЛЮВАТИ, РОЗПА́ЛЮВАТИ, РОЗГНІ́ЧУВАТИ, РОЗГНІТА́ТИ (вогонь, багаття і т. ін.); ЗАТО́ПЛЮВАТИ, ЗАТОПЛЯ́ТИ рідше, РОЗТО́ПЛЮВАТИ, РОЗТОПЛЯ́ТИ рідше (плиту, піч і т. ін.); ЗАКУ́РЮВАТИ, ЗАСМА́ЛЮВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. затопляти — ЗАТОПЛЯ́ТИ¹ див. зато́плювати¹. ЗАТОПЛЯ́ТИ² див. зато́плювати².  Словник української мови в 11 томах