затопляти —
затопля́ти 1 дієслово недоконаного виду розпалювати затопля́ти 2 дієслово недоконаного виду покривати водою
Орфографічний словник української мови
затопляти —
I див. затоплювати I. II див. затоплювати II.
Великий тлумачний словник сучасної мови
затопляти —
топи́ти / утопи́ти о́чі (по́гляд, зір) у чому, в що. Невідривно дивитися кудись, милуватися чимось. Дарма топлю очі в крайнебо блакитне, Усім воно ясне, ласкаве, привітне; ..
Фразеологічний словник української мови
затопляти —
ЗАПА́ЛЮВАТИ (викликати горіння чого-небудь), ПІДПА́ЛЮВАТИ, РОЗПА́ЛЮВАТИ, РОЗГНІ́ЧУВАТИ, РОЗГНІТА́ТИ (вогонь, багаття і т. ін.); ЗАТО́ПЛЮВАТИ, ЗАТОПЛЯ́ТИ рідше, РОЗТО́ПЛЮВАТИ, РОЗТОПЛЯ́ТИ рідше (плиту, піч і т. ін.); ЗАКУ́РЮВАТИ, ЗАСМА́ЛЮВАТИ розм.
Словник синонімів української мови
затопляти —
Затопля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. затопити, -плю́, -пиш, гл. 1) Затоплять, затопить, потопить, утопить. Затоплю долю дрібними сльозами. Шевч. 77. Хвиля човен затопила. Гол. І. 184. Чи його вода затопила? Чуб. 2) Погружать, погрузить, вонзать, вонзить.
Словник української мови Грінченка