затопляти

ЗАТОПЛЮВАТИ (водою) заливати, покривати; (вулицю людьми) П. заповнювати, загачувати; (світлом) переповнювати; (судно) топити, спускати на дно.

Значення в інших словниках

1. затопляти — затопля́ти 1 дієслово недоконаного виду розпалювати затопля́ти 2 дієслово недоконаного виду покривати водою  Орфографічний словник української мови
2. затопляти — I див. затоплювати I. II див. затоплювати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. затопляти — топи́ти / утопи́ти о́чі (по́гляд, зір) у чому, в що. Невідривно дивитися кудись, милуватися чимось. Дарма топлю очі в крайнебо блакитне, Усім воно ясне, ласкаве, привітне; ..  Фразеологічний словник української мови
4. затопляти — ЗАПА́ЛЮВАТИ (викликати горіння чого-небудь), ПІДПА́ЛЮВАТИ, РОЗПА́ЛЮВАТИ, РОЗГНІ́ЧУВАТИ, РОЗГНІТА́ТИ (вогонь, багаття і т. ін.); ЗАТО́ПЛЮВАТИ, ЗАТОПЛЯ́ТИ рідше, РОЗТО́ПЛЮВАТИ, РОЗТОПЛЯ́ТИ рідше (плиту, піч і т. ін.); ЗАКУ́РЮВАТИ, ЗАСМА́ЛЮВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. затопляти — ЗАТОПЛЯ́ТИ¹ див. зато́плювати¹. ЗАТОПЛЯ́ТИ² див. зато́плювати².  Словник української мови в 11 томах
6. затопляти — Затопля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. затопити, -плю́, -пиш, гл. 1) Затоплять, затопить, потопить, утопить. Затоплю долю дрібними сльозами. Шевч. 77. Хвиля човен затопила. Гол. І. 184. Чи його вода затопила? Чуб. 2) Погружать, погрузить, вонзать, вонзить.  Словник української мови Грінченка