затуркотіти

Затуркоті́ти, -чу́, -ти́ш

гл. = затурготіти. І не схаменулась небога, як лихо затуркотіло у віконце. Стор. І. 4. Затуркотів барабан. Мир. ХРВ. 144.

Значення в інших словниках

1. затуркотіти — затуркоті́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. затуркотіти — див. затуркотати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. затуркотіти — ЗАТУРКОТІ́ТИ див. затуркота́ти.  Словник української мови в 11 томах