затурчати

Затурча́ти, -чу́, -чи́ш

гл. = затуркати і и 2. Затурчить у вухо горлицею. Стор. Т. 90.

Значення в інших словниках

1. затурчати — затурча́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. затурчати — див. затуркати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. затурчати — ЗАТУРЧА́ТИ див. зату́ркати¹.  Словник української мови в 11 томах